БЛОГ

Ідеї для подорожей, маршрути, корисні поради та натхнення для відпочинку в Україні

Чебуреки рятують життя на морі!

Чебуреки рятують життя на морі!

Олексій Колбасенко Олексій Колбасенко 10384

Чебурек на пляжі — лише перекус чи окремий символ літнього відпочинку? Легкий гумористичний нарис повертає до курортних звичок, у яких їжа стає частиною атмосфери

Чебуреки

 Що таке чебурек?? Для багатьох це сухі, черстві та бездушні тактико-технічні характеристики з вікіпедії: «Страва північнокавказької кухні. Являє собою пиріжок із прісного тіста із начинкою» та інші бла-бла-бла…

 А хтось усерйоз замислювався, скількох людей на морських узбережжях ця проста страва врятувала від голодної смерті???)

 Так от, чебурек це вам не просто… чебурек… А річ у собі, самобутня, універсальна – універсальніша, ніж Ван Дамм і Лундгрен разом взяті.

  Досвідчений їдець, на рахунку якого кілька сотень/тисяч чебуреків, здатен відшукати чебуречну за запахом, навіть якщо вона розташована в радіусі 5 км. У місця, де готують хороші, годні чебуреки, курортники зтягуються на запах, молекули якого витають узбережжям, як акули. «Нападаючи» так само раптово й великою кількістю, через що заклади громадського харчування не дають ради черзі… і «мстять» позаштатною заміною олії.

  Безумовно, чебуреки – це не завжди корисна, дуже жирна, смажена їжа, зловживати якою не варто, але… це ж за запевненнями дієтологів, виразників та інших хворобливих – тих людей, які вигадували ці твердження з кабінетів, офісів, лікарняних палат. А якби їх кинути в море? Та з самого ранку, без сніданку в їдальні. І до самого обіду. А по пляжу тільки пахлава та кукурудза… Та лупонулі б за один присіст штуки три як мінімум. А якщо не на суху?

  Тут потрібно розуміти і відчувати один дуже тонкий момент. Людина, яка провела на морі більше 4-х годин не жрамши – це вельми небезпечна людина. Її живіт від запахів їстівного, які всюди витають, бурчить, як японський дизельний двигун-мільйонник без капремонту. У такої людини відкриваються суперздібності – на великій відстані вона стає здатною не лише відчути запахи їжі, що готується, а й повністю дешифрувати їх, розпізнавши склад і спосіб приготування з ймовірністю до 95%.  Пригадую товстий тролінг, коли при поверненні з моря найстійкіші розповідали іншим про смачні та бажані страви… як тоді не прибили товариші – загадка)))

  Значить, повертається людина з моря або прибігла з пляжу. Голодна, готова з'їсти і «коня, і вершника». Як справжній хижак, уловлює потрібний і правильний запах і стає на слід. Вистежує чебуречну. І перші хвилини, чекаючи в черзі, мовчки ковтає слину. Запах, у якому на перший погляд нічого особливого, діє на свідомість крутіше за бойові галюциногени. У цей проміжок часу, від початку черги до віконця замовлень, у людини зазвичай пролітають перед очима всі з'їдені нею за все життя страви. При цьому потрібно хижо й загребущо дивитися на тих щасливчиків, які дісталися сюди раніше і вже йдуть із готовим замовленням. І ось він, цей довгоочікуваний момент – замовлення… Плутаючись у меню, ковтаючи слину, робимо замовлення. Томне очікування довжиною у вічність.  Юні падавани можуть через недосвідченість бахнути пивка як аперитив. А от істинні, олдскульні джедаї замовляють склянку томатного соку, який присипають сіллю та чорним перцем, і 100 г холоднючої горілки. І чекають… завмерши краще, ніж нільський крокодил на водопої. Очікування починає зводити з розуму, запахи стають нестерпними, замовлені чебуреки маячать перед очима. Зазвичай можна трохи замислитися. І тут лунає найприємніший голос: «Молодий чоловіче, це Ваше замовлення?!»

  Серце обривається, підхоплюємося, оглядаємо чергу за собою злим і трохи зверхнім поглядом – адже ви тепер володар цього скарбу, надлюдина. А їм ще чекати… Забираємо дешеву одноразову тарілку, на якій лежать серветки та наші заповітні чебуреки в целофановому пакетику-маєчці. Якщо сфотографувати вас у момент відкривання заповітного пакета, то фотографії першовідкривачів золотоносних ділянок в Ельдорадо нервово курять збоку. На обличчі 100% задоволення від досягнення поставленої мети – менеджери з продажів можуть сміливо додавати цю фотку до своїх резюме. Дістаємо чебурек: гарячий, золотавий, хрусткий та ароматний. Пам'ятаєте Ґолума з Володаря перснів??? Правильно його згортаємо: скласти навпіл і починати їсти з гострих країв, поступово добираючись до начинки. Якщо ви – повноправний джедай, то випиваєте свою чарку горілки і наче лев вгризаєтеся у здобич, контролюючи, щоб сік та олія не потрапили на одяг. Якщо всього лише юний падаван, то вже встигли напитися пива і сила з вами, звісно, прибуде, але не в повній мірі. Розтерзавши перший чебурек, переводите дух. Випиваєте томатний сік, повторюєте замовлення на секретний джедайський еліксир і закурюєте. В очікуванні проскакує думка: «а чи не замовити келих пивка холодного?» Не проскакує – справжні джедаї не мішають. Справжні та досвідчені джедаї пивом шліфують після.

  Отже, ви слопали чебурек і не можете зрозуміти, звідки взялися сили та можливості – адже раніше могли дозволити собі максимум два, після яких мучила печія… А все це магічна дія Азовського моря. Перебування на курортах Кирилівки, Бердянська, Генічеська та Арабатської Стрілки дає вам не лише сили для відпочинку, а й додає: +10 до харизми, +15 до обжерливості та +20 до продуктивності печінки)  

Головне пам'ятати: усе має бути в міру, з користю та в задоволення!