Пляжі в Генічеську та на Арабатській Стрілці (Урив)

Обрив, Дикий пляж, Кам'янистий пляж

   Зима цього року нас пестить сонячними й погожими днями. Зовсім скоро настане весна, а там і літо не за горами! Усі вже добряче скучили за літом, теплом, сонцем... і, звісно ж, морем! А що ми робимо на морі? Правильно! Засмагаємо та купаємося! І робимо ми це на пляжах. Давайте ж розберемося та прогуляємося нашими генічеськими та арабатськими пляжами! 

  ДЕ ЗНАХОДИТЬСЯ?

    Він розташований на східному березі Генічеська, починаючи від в'їзду в місто з боку села Азовське, і тягнеться аж до самого Міського (Дитячого) пляжу. До кінця 80-х років тут був високий обрив. Такі кручі й досі збереглися далі за містом і аж до Запорізької області, вздовж берега всього Утлюцького лиману. З цього обриву частенько падали люди, мотоцикли й навіть автомобілі. Хто через необережність, а хто й завдяки "зеленому змію" )) Спуски вниз були реалізовані вирубаними в глині кручі сходами. Самі розумієте, така собі надійність конструкції )))

   Потім, у межах плану з будівництва набережної, обрив зчесали важкою технікою до його нинішнього вигляду, а вздовж урізу води насипали величезні гранітні валуни, укріпивши тим самим берегову лінію. Але не судилося виникнути тут широкій і красивій набережній... За багато років стихія відвоювала трохи простору, розмила штормами ґрунтову дорогу, що проходила внизу схилу, і утворила невеликі кручі й кишені в схилі. Берег у цих місцях укрився дрібним і приємним пісочком. Завдяки цьому в цих кишенях утворилися невеликі затишні пляжики, відгороджені від води камінням. Каміння, завдяки штормам, укрите товстим шаром камки, а з іншого боку ці місця відгороджені стрімкими глиняними кручами 1.5–2 метри заввишки.

ЯКЕ ДНО? 

     Дно в морі (між перекатами) глинисте, через що вода часто має каламутний і трохи молочний вигляд. На мілинах (перекатах), а їх тут 3–4, на дні — дрібний пісок. Це єдиний пляж у всьому районі, де буде цікаво поплавати з маскою. Завдяки глинистому дну та густій рослинності (за останнім перекатом), можна спостерігати життя підводних мешканців Утлюцького лиману. Бички, голки, краби, креветки, камбала, мальки пеленгаса та багато іншого можна спостерігати тут серед пучків рослинності на дні.

    У дитинстві ми годинами сиділи в морі з масками та ластами саме на цьому пляжі. Ми ловили руками бычків, які ховалися в норах, якими було усіяне глинисте дно. Також багато бычків було в покришках або бетонних трубах, що лежали в деяких місцях просто біля берега. Бичок тут був двох видів — Чорний (Головач) і Кришталевий. У норах найчастіше траплявся саме Чорний. Його не було прийнято готувати, він не цінувався та віддавався котам і собакам.  Трохи глибше часто траплялися затоплені човни та баркаси. Плаваючи навколо них із маскою, ми відчували себе як мінімум членами команди Кусто, серії про яку ми так чекали та любили дивитися по телевізору у вихідні.

   У 80–90-х ми ще застали час, коли десятки човнів і баркасів стояли тут на якорях. На них можна було вибратися погрітися та позасмагати, пострибати з них у воду. Більше любили баркаси. Дерево не так розпекалося на сонці й на них можна було спокійно лежати та грітися. Власники цих динозаврів суднобудування ніколи нас не сварили й не виганяли з них.

 Тут же можна було знайти на дні багато монет (як правило, не дуже старих), куль і гільз від патронів з Другої світової, а може й давніших. Десь у заповітній коробочці з дитячими скарбами досі й у мене лежать ті підводні знахідки.

   На цьому пляжі можна було часто зустріти водяних вужів, набагато рідше — гадюк. Їх ми з дитинства легко розрізняли візуально. Вуж або жовтобрюх має характерне темно-сіре забарвлення з невираженим візерунком, жовте смугасте черево та "вушка" на голові. Їх ми не чіпали, хіба що трохи побавитися й відпустити. 

   Зараз же цей пляж облюбували відпочивальники, які у великій кількості селяться в численних приватних домоволодіннях і мініготелях на прибережних вулицях, що йдуть паралельно берегу. Влітку з самого ранку тут жваво та шумно. Розстилаються підстилки, дітлахи бігають і стрибають по вкритому камкою камінню, дорослі мліють на сонечку. Тут тихо, немає машин і гучної музики, оскільки відсутні кафе, бари та кіоски.

   Увечері пляж покривається димом від численних мангалів, на яких готують усякі смаколики відпочивальники, які зупинилися в будинках нагорі біля схилу пляжу. Господарі цих будинків останніми роками облагороджують територію не лише навпроти своїх домоволодінь, а й унизу схилу, біля самого пляжу. Вони своїми силами встановлюють сходи для спуску на пляж, лавочки та столики й навіть спортивні та дитячі майданчики. Це чудове проявлення турботи про своїх гостей! 

  А В ІНШИЙ ЧАС?

    Що ж я все про літо... Тут красиво й в інші сезони. Восени, у сезон штормів, цікаво дивитися на море зверху схилу. Сувора та потужна стихія виглядає вселяюче й навіть застрашливо. Зовсім не скажеш, що лагідне, тепле та мілке Азовське море може бути настільки драматичним і потужним. Навесні виблискуюча прозора вода та спів птахів наштовхують на позитивні думки про наближення літа. Взимку тут теж є на що подивитися. У суворі морози море біля берега замерзає й можна походити по ньому аки по суху ))). Але ця зима поки не така... 

    Колись, старожили кажуть, взимку навіть бував сніг!!! ))) І в такі зими тут особливо класно! Збирається народ і катається на санчатах. І дорослі, і діти із задоволенням летять униз засніженим схилом на санчатах. Багато місцевих жителів пам'ятають, що в дитинстві каталися не лише на санчатах. У хід ішло все що завгодно. Шматок лінолеуму, капот від автомобіля, велика миска, половина пластикової валізи... і веселощів від цього було не менше, а то й більше! 

ВІДЛИВ

    Особливо цікаво тут під час відливу. Коли сильний західний або північно-західний вітер заганяє море на кілька десятків, а то й сотень метрів і можна спокійно погуляти дном моря. Дуже цікаво спостерігати за ландшафтом дна, а в місцях, де ями та западини, можна збирати бычків, які не встигли залишити свою ямку та опинилися ізольованими в мілких калюжах. Можна знайти й щось цікавіше, але для цього потрібно озброїтися металошукачем )

ЩО ЩЕ?

    Обрив — обов'язкове місце в програмі пішої прогулянки або велопрогулянки Генічеськом. Прекрасні пейзажі та свіже морське повітря сприяють гарному настрою й на сто відсотків покращать ваше самопочуття ))). Покращується не лише кровообіг, а й думки приходять у порядок і неодмінно настає стан внутрішньої гармонії та умиротворення.

І ЩЕ

    На обриві розташований і знаменитий Генічеський береговий маяк. Почитати детальніше про нього ви можете в нашому блозі. У сезоні 2020 маяк уперше за всю історію свого існування буде відкритий для доступу туристів. Перебуваючи в Генічеську, обов'язково відвідайте екскурсію на маяк.

    Лавочки. Лавочки нагорі схилу — це взагалі тема для окремої статті. Це одні з найкращих місць для щирих розмов не лише з друзями чи коханими, а й із самим собою...

   Коли б ви не вирішили приїхати до Генічеська — обов'язково прийдіть на цей пляж. Тут кожен зможе знайти щось своє й, можливо, він стане вашим місцем сили та енергії.