Сезон 2021: закономірність чи збіг обставин? (Частина 3)
Як комунікація впливає на репутацію курорту в складний сезон? Авторський аналіз подій 2021 року розбирає взаємозв’язок між інфраструктурними проблемами, медійним шумом та довірою туристів
Сезон 2021: закономірність чи збіг обставин? (Частина 3)
А ми продовжуємо аналізувати минулий сезон, намагаючись зрозуміти, чим він так нам запам'ятався і запав у душу. У попередніх публікаціях ми торкнулися тих проблем, які, на нашу думку, справили суттєвий негативний вплив на оздоровчий сезон, а також завдали відчутних іміджевих втрат нашим курортам. При цьому варто зрозуміти, що самі по собі медузи, комари, відключення електроенергії тощо не можуть зірвати сезон. Хоча б тому, що подібні явища виникають не вперше, і до цього люди якось співіснували з ними, відпочивали, працювали і навіть жили. Але ось так сукупно, разом і по всіх фронтах ці проблеми не проявлялися, а найголовніше — не були настільки... якісно висвітлені в інформаційному просторі. У цій статті ми хочемо торкнутися теми фейків у соцсетях, "ЗМІ" та ЗМІ, їхнього впливу на туристичні потоки, а також теми проблем з енергопостачанням Арабатки та спричинених цим акцій протесту.

Електрика
Незважаючи на те, що саме цього року ця проблема викликала таке гаряче обурення з протестами та перекриттям доріг, з'явилася вона далеко не вчора. І будь-який місцевий житель як Арабатки, так і Геніческа чудово про це обізнаний. Проблема ЯКІСНОГО електропостачання Арабатської Стрілки існувала ЗАВЖДИ. А все тому, що досить довгий час населені пункти на косі були просто селами з пансіонатами та базами відпочинку на першій лінії. Виходячи з цього, енергетики свого часу і розраховували подачу, магістралі та, відповідно, потужності. А потім Арабатка повільно, але впевнено стала розвиватися, з'являлися нові оздоровчі заклади, змінювалася потреба. Але створюється таке відчуття, що наш постачальник електроэнергії має уявлення про Арабатку на рівні початку 90-х років, тому для нього щороку є новиною той факт, що прогрес не стоїть на місці. Особливо це стало помітно за останні 8–10 років, що пов'язано із суттєвим стрибком у розвитку інфраструктури. Тому споживання постійно зростало, а от з боку постачальника електроенергії якісної подачі своїх послуг, включаючи своєчасне оновлення інфраструктури, а також банальний розрахунок на майбутнє, не спостерігалося.

Особливо це завжди було помітно по Щасливцевому, де вже котрий рік то трансформатор згорить у пік сезону, то "планове" відключення електроенергії в самий розпал. А крім цього, якість послуг в електропостачанні відгидна по всій Арабатці. Майже по всьому узбережжю, починаючи з Генічеської Гірки, у підприємців влітку не працює нормально холодильне обладнання, відбуваються збої та відключення. І ця тема справді є дуже болючою і проблемною. Її вирішення, на нашу думку, повинно мати більш комплексний характер. Адже в даному випадку є не просто недобросовісний постачальник послуг, а монополіст на цьому ринку. Пожежне, нікому не потрібно пояснювати, що це за така організація — РЕМ?)) Будь-яка історія про цю контору та її працівників уже давно стала притчею во язицех, а за своєю популярністю і кількістю може скласти конкуренцію анекдотам про Штірліца. Тому зовсім не дивно, що РЕМ у нас асоціюється з: виключною "лю'б'язністю" диспетчерів, "якісним" сервісом, пофігізмом гарячої лінії та особливою "любов'ю" до побутових електроприладів споживачів — інакше немає пояснення постійним стрибкам напруги в мережі, від 160 до 280 вольт. Тому боротьба з подібним противником апріорі є для будь-якого джентльмена справою честі, але ускладнюється чималим впливом цієї організації. Це якраз той випадок, коли приказка про те, що "гуртом і батька бити легше" (с.), якнайкраще відображає суть.

Але бажано це робити не стихійно, а гранично консолідовано. В ідеалі ініціатива має йти від місцевих жителів через місцевих депутатів до голів району та області, а також до актуального депутата від нашого округу у ВР, який так само може і навіть зобов'язаний вникати в цю проблему. А ще було б непогано, якби всі подібні моменти виливалися в протистояння і в юридичній площині, де опонентом постачальника електроенергії виступали не фізичні особи / місцеві жителі, а Генічеська громада, наприклад. І якби за таким принципом велася методична робота, то навіть такому монополісту довелося б не просто рахуватися з думкою своїх споживачів, а й справді покращувати якість послуг замість того, щоб годувати обіцянками. А тоді попутно можна і привертати увагу громадськості різними акціями.
Хайп і реакція ЗМІ
Ось тільки перекриваючи дороги, якими можуть пересуватися зокрема й туристи, потрібно розуміти, що подібні дії вони можуть просто не зрозуміти. І в результаті замість ПРАВИЛЬНОГО резонансу в інформаційному просторі, на який зреагують влада і всі потрібні сили, отримаємо додатковий негатив від наших гостей, які вже в цей момент знаходяться тут, а також неправильне враження у тих, хто збирався їхати до нас. Так що які б не були мотиви й наміри у протестувальників цього літа, а з погляду здорової обстановки на курорті в очах туристів це виглядало зовсім не позитивно. А ще цей резонанс дав додатковий козири тим недоброзичливцям нетрадиційної орієнтації, які складають про нас фейки, — адже одразу ж можна було писати, що на Арабатці не лише медузи й комари, а й проблеми зі світлом, та й узагалі неспокійно.
Підсумок:
Безумовно, потрібно відстоювати свої права, боротися за те, щоб послуги були дійсно якісними, а чиновники й народні обранці виконували свої обов'язки. Але при цьому ніколи не слід забувати, що ми живемо у світі, в якому інформація не лише швидко поширюється, а й так само швидко спотворюється. Тому не варто дивуватися тому, що влітку за Арабаткою та Генічеськом стежить вся Україна. І одна подія, яка навіть у малій мірі несе негативний контекст, подібно до кинутого у воду каменю викличе додаткові кола у вигляді як своєрідно оброблених публікацій, так і відвертих фейків. І хоч би як нам цього хотілося, потенційні туристи далеко не завжди прагнуть докопатися до істини і дізнатися, як обстоять справи насправді. У нас влітку виявився один безхазяйний крокодил, який загинув смертю хоробрих, а де-небудь у мережі наш майбутній турист прочитає, що ці крокодили їдять людей на наших пляжах, і до нас не приїде. І це лише один утрирований приклад. А боротися з подібними публікаціями можна лише одним способом — за допомогою продуманої, зваженої та актуальної у всіх сенсах інформаційної політики з ініціативою від органів місцевого самоврядування, але з оглядкою на сучасні тенденції. Початок цьому покладено, і перший маленький, але важливий крок зроблено. Сподіваємося, що надалі це питання не буде забуте. А продовження — у наших наступних публікаціях.