Яремче. Похід околицями ✓10км
Олексій Войцеховський
15874
Хочете побачити Яремче не лише з головної вулиці? Авторський маршрут підказує, як перетворити прогулянку на повноцінне знайомство з околицями та місцевим побутом
Похід околицями Яремчі ✓10км
Вранці в Яремчі, під чашечку кави, я спостерігав, як сонце повільно вставало з-за гори.
Чудовий теплий ранок, майже без туману. Лише легкий серпанок і де-не-де дим із димарів будинків. Красотааа...
Стежкою (повз наш будинок) на гору періодично проходили самотні бабусі. Це вони йшли до церкви УГКЦ Петра і Павла, що на горі неподалік. Невелика дерев'яна церквочка, капличка і цвинтар на одній території.
Розбудив родину. Поснідали, зібралися, взули зручне взуття і вибралися на першу вилазку.
По дорозі зазирнули до цієї церкви. Там нас привітно зустрів місцевий високогірний кіт із короткими лапками )))
Потім на нас чекав довгий спуск униз. Гірські струмки, порослі мохом схили. Тихо і красиво.
Прийшли до комплексу Ведмежа Гора. На території — невеликий ландшафтний парк, озеро з лебедями, кафе і невеликий зоопарк.
Вхід за трьох + пакет із кормом для тварин — 90 грн. Зоопарк потішив відсутністю вольєрів і кліток. Величезні території для оленів і диких кабанів. З боку лісу паркану не видно, мабуть, він десь досить далеко розташований або взагалі відсутній. Видно, що тваринам там доволі комфортно, місця дуже багато.
Далі прогулялися вглиб Яремчі до невеликого місцевого ринку, де купили кілька видів місцевого сиру.
Потім пішли через залізничний міст до водоспаду Пробій. Ось це була погана ідея... Як я вже писав раніше, висота — зовсім не мій коник... Але що треба сказати — там дуже красиво. Висота — 65 метрів!
Залізничний міст у Яремчі був збудований наприкінці XIX століття і на той час був одним із п'яти найбільших залізничних мостів у Європі.
Міст зводився за Австро-Угорської імперії, під час Другої світової війни був практично повністю зруйнований. Пізніше радянська влада його відновила, але суттєво спростивши початкову конструкцію. Міст проходить через річку Прут і з'єднує селища Делятин і Вороненка.
Я намагався не дивитися вниз, і тому добре роздивився все навколо )))
Відео з переходу (ОБЕРЕЖНО! Не дуже нормативна лексика)
Дійшли до водоспаду і сіли в кафе, просто під мостом через нього, перекусити. Дерун по-гуцульськи був дуже добрим, хоч трохи зажирним, як на мене. Домашня ковбаска з картоплею по-селянськи, млинці з сиром — усім усе сподобалося. Ціни — більш ніж демократичні!
Втомлені, але ситі піднялися ще трохи, і ми на місці. Заслужений відпочинок на годинку-другу, і продовжимо відпочинок ))))
Загалом вийшло близько 10 км.
