Відпочинок у Ворохті. Частина 1

 Сьогодні весь день присвятили об'їзду околиць та розвідці. Просто вранці сіли в машину, випили смачної кави та поїхали в випадково обраному напрямку.

 Уже через кілька кілометрів дорога вела нас постійно вгору. У найвищій точці, на перевалі, праворуч показався Буковель, а за ним — сніжні вершини. Пейзаж, звісно, карколомний. Просто хотілося стояти й дивитися, вдихаючи гірське повітря на висоті 1155 метрів (як показав альтиметр у годиннику), і далі нікуди не їхати )

 

 

  Але ми взяли себе в руки та продовжили рух. Далі спуск, і ось він — Буковель. Красиво, сучасно, усе вилизано та під лінійку. Туди ми поїдемо завтра. Є вже дещо в планах, не бігтиму наперед ))

  Потім зробили коло горами. І ось через Татарів ми заїхали назад у Ворохту. Проголодалися. Шукаємо в Google maps ресторан Високий Грунь і їдемо туди. Google по-дружньому вирішив вести нас найкоротшим маршрутом. Це був ще той підйом... Ґрунтова дорога, круто вгору, завширшки рівно з машину. Кишень немає, розворотів немає. Каміння з ґрунтом, мокре після дощу. Праворуч від машини найкрутіший схил униз, порослий деревами. Кілька місць були настільки крутими, що машина на 1-й передачі практично переставала їхати вгору, і колеса просто пробуксовували... З мокрою спиною та Оленою в непритомному стані ми таки догрібли до Високого (мать його) Груня )))

 

  

 

 

 Вигляд із тераси ресторану, звісно, просто неймовірний!!! Їжа теж дуже смачна!

Бограч, банош із бринзою та шкварками, деруни та сирники — усе супер! Дівчина-офіціант нам сказала, звернувши увагу на наші бліді обличчя та напівпритомну Олену, що є інша дорога. Вона пологіша і майже вся з асфальтом. Назад поїхали менш екстремальним маршрутом. Google maps, гад, ненавиджу тебе! ))

  З'їздивши ще в пару місць, розвідати що й як, ми вирішили їхати назад і відвідати карпатські чани. Добре, що вони якраз за 100 метрів від нашого котеджу.

 

 

 Це, звісно, просто найкраще завершення дня! Суперрозслаблення. Усім дуже сподобалося, особливо Михайлику! Стрибали з ним, як Горбоконики, у крижану купіль і назад — гаряченький чан із хвоєю та квітами календули. Надзвичайно розслаблені та задоволені дійшли назад у котедж і всі розповзлися по ліжках та диванах.

 

 Сьогодні відпочиваємо. Завтра буде далі!